Теорема Пуанкаре. Скінченна нескінченність Всесвіту математично доведена. Частина 2

«Нині уявлення про скінченність Всесвіту не менш законне,
ніж уявлення про його нескінченність».
Успенський В. А.

Початок статті: Теорема Пуанкаре – математична формула «Всесвіту». Григорій Перельман. Частина 1 (із серії «Справжня Людина в науці»)

Проблема, яку розвʼязав Перельман, полягає у вимозі довести гіпотезу, висунуту 1904 року великим французьким математиком Анрі Пуанкаре (1854–1912) і таку, що носить його імʼя. Про роль Пуанкаре в математиці важко сказати краще, ніж це зроблено в енциклопедії: «Праці Пуанкаре в галузі математики, з одного боку, завершують класичний напрям, а з іншого — відкривають шляхи до розвитку нової математики, де поряд із кількісними співвідношеннями встановлюються факти, що мають якісний характер» [1]. Гіпотеза Пуанкаре якраз і має якісний характер — як і вся та галузь математики (а саме топологія), до якої вона належить і в створенні якої Пуанкаре взяв вирішальну участь.

Анрі Пуанкаре сформулював гіпотезу, яка стала відома як гомологічна тривимірна сфера Пуанкаре. Сферу, до речі, зовсім нещодавно вчені пристосували в астрофізиці — виявилося, що Всесвіт цілком може виявитися гомологічною 3-сферою Пуанкаре.

Звичайна сфера, яка є поверхнею звичайної кулі, двовимірна (а сама куля — тривимірна). Двовимірна сфера складається з усіх точок тривимірного простору, рівновіддалених від деякої виділеної точки, що називається центром і сфері не належить. Тривимірна сфера складається з усіх точок чотиривимірного простору, рівновіддалених від свого центра (сфері не належного). На відміну від двовимірних сфер, тривимірні сфери недоступні нашому безпосередньому спостереженню, і нам уявити їх так само важко, як Василеві Івановичу з відомого анекдоту квадратний тричлен. Не виключено, однак, що ми всі якраз у тривимірній сфері й перебуваємо, тобто що наш Всесвіт є тривимірною сферою. [2]

У цьому полягає значення результату Перельмана для фізики й астрономії. Термін «однозвʼязний компактний тривимірний многовид без краю» містить вказівки на припустимі властивості нашого Всесвіту. Термін «гомеоморфно» означає певний високий ступінь схожості, у відомому сенсі нерозрізненість. Формулювання загалом означає, отже, що якщо наш Всесвіт має всі властивості однозвʼязного компактного тривимірного многовиду без краю, то він — у тому самому «відомому сенсі» — і є тривимірною сферою. [2]

Варто зазначити, що ми описали лише висновки офіційної науки. Вивченням багатовимірності Всесвіту активно займаються вчені спільноти АЛЛАТРА НАУКА. Дуже детально це питання описано в книзі «АллатРа» [3], а також у доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» [4].

Фізика, як правило, користується вже розробленими заготовками, які надає їй математика. Математика не претендує, звісно, на те, щоб установити які б то не було геометричні властивості Всесвіту. Але вона дозволяє осмислити ті властивості, які відкрито іншими науками. Більше того. Вона дозволяє зробити зрозумілішими деякі такі властивості, які важко собі уявити, вона пояснює, як таке може бути. До числа таких можливих (підкреслимо: лише можливих!) властивостей належать скінченність Всесвіту та його неорієнтовність. [2]

Згідно зі знаннями, викладеними в книгах Анастасії Нових, на підтвердження вищеописаного факту наведемо цитату: «Навіть сучасній людині з її досить розвиненим мисленням важко пояснити дійсний процес створення Всесвіту, навіть такий факт, що таке «скінченна нескінченність Всесвіту». [5]

У тому числі про «скінченність нескінченного Всесвіту» докладніше вказано в доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА»: «Всесвіт існує, тобто обмежений межами езоосмічної решітки». [4]

Про таку властивість, як «скінченність нескінченного Всесвіту», у своїх працях описав Успенський Володимир Андрійович — доктор фізико-математичних наук, професор. Тривалий час єдиною мислимою моделлю геометричної будови Всесвіту слугував тривимірний евклідів простір, тобто той простір, який відомий кожному зі середньої школи. Цей простір нескінченний; здавалося, що жодні інші уявлення неможливі; помислити про скінченність Всесвіту здавалося божевіллям. Однак нині уявлення про скінченність Всесвіту не менш законне, ніж уявлення про його нескінченність. Зокрема, скінченна тривимірна сфера. Від спілкування з фізиками в мене залишилося враження, що одні відповідають «швидше за все, Всесвіт нескінченний», інші ж — «швидше за все, Всесвіт скінченний». [2]

Наприкінці наведемо уривок із книги Анастасії Нових «Сенсей-IV»: «Люди досі не можуть зрозуміти, як із нічого може зʼявитися щось. Це порушує логіку. Логіка не здатна сприйняти нелогічність. Людина може сприйняти щось нелогічне, лише повіривши в нього, як кажуть, на слово. Але наука і віра у нас сьогодні існують практично окремо одне від одного. Науці потрібні факти, те, що можна помацати, торкнутися, побачити або хоча б теоретично довести. Тому для нинішньої науки незрозуміло, що означає «Всесвіт зародився з нічого» або що означає «скінченність нескінченного Всесвіту». Адже за логікою речей, якщо щось «скінченне», значить за ним має бути щось, що визначає цю скінченність: стінка, порожнеча або наявність ще чогось, оскільки цей світ у їхньому розумінні підпорядкований матеріальним законам. Але ми ставимо на чолі матерію, оскільки сам наш мозок матеріальний, і здебільшого ми мислимо, оцінюємо те, що відбувається, категоріями логіки. Коли ми думаємо, що за Всесвітом немає нічого, це замикає нашу свідомість на нелогічності цього сприйняття. Хоча наш світ насправді — поєднання духовного і матеріального — існує відповідно до законів цього злиття, а не просто законів матерії, як вважають зараз». [4]

Ільназ Башаров

Література:

[1] – Велика радянська енциклопедія: БРЕ [3-тє вид.]. Т. 2. М., 1970.

[2] – Успенський В. А., Апологія математики, або про математику як частину духовної культури, журнал «Новый мир», 2007 р., N 12, с. 141-145.

[3] – Нових А. «АллатРа», К.: АллатРа, 2013 р. http://schambala.com.ua/book/allatra

[4] – Доповідь «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» міжнародної групи вчених Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» за ред. Анастасії Нових, 2015 р. http://allatra-science.org/publication/iskonnaja-fizika-allatra;

[5] – Нових А., «Сенсей-IV», К.: ЛОТОС, 2013 р., 632 с. http://schambala.com.ua/book/sensei4-anastasia-novykh

Джерело: https://allatra-science.org/publication/teorema-puankare-konechnaja-beskonechnost-vselennoj