Спіралеподібна структура ЕЛЕКТРОНА згідно зі знаннями СПОКОНВІЧНОЇ ФІЗИКИ АЛЛАТРА

ALLATRA Science

10.05.15

2 хв. чит.

2173 переглядів

Спіралеподібна структура ЕЛЕКТРОНА згідно зі знаннями СПОКОНВІЧНОЇ ФІЗИКИ АЛЛАТРА

Насправді ЕЛЕКТРОН складається з 13 фантомних частинок По
і має унікальну будову. (Доповідь «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА»)

Зовсім нещодавно мені, як простому інженеру, довелося випадково ознайомитися з доповіддю «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА», яку було підготовлено міжнародною науково-дослідною групою Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» і яка містить унікальну інформацію щодо будови електрона.

Після детальнішого ознайомлення з інформацією, викладеною в доповіді, а також у книгах Анастасії Нових, було виявлено певні геометричні закономірності просторового розташування фантомних частинок По (сконцентрованих згустків септонів) у спіралеподібній структурі ЕЛЕКТРОНА. Дослідження почалися з візуального аналізу малюнка 8, який представлено на сторінці 62 доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» [1], а також схематичного прикладу перетворення електрона із частинки на хвилю на сторінці 173 книги «АллатРа», які мене дуже зацікавили:

Спіралеподібна структура електрона

Малюнок з доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА»

Перетворення електрона із частинки на хвилю

Малюнок з книги «АллатРа»

Проаналізуємо факти, наведені в доповіді та в книзі «АллатРа»:

Відлуння цього давнього вчення, що існувало на Сході, відобразилися в різних індійських збірниках літератури, у тому числі й у зібранні «Вайшешика-сутра», де згадується про гранично малу частинку, яка має сферичну форму(парімандалья) і є постійною незмінною першопричиною речей (стор. 11) [1].
…у тривимірному вимірі езоосмічна мембрана практично не має товщини, але водночас вона реально існує, і її внутрішній простір безмежний. Між сусідніми езоосмічними мембранами, що перебувають на одній прямій, завжди дотримується абсолютна за величиною відстань (стор. 45) [1].
Фантомна частинка По ‒ це впорядкована структура, що перебуває в постійному спіралеподібному русі (стор. 61) [1].
Електрон складається з 13 фантомних частинок По (стор. 76) [1].
…Але вчені поки що не знають, що електрон сам по собі закручений у спіраль. Причому ця спіраль (одна й та сама) може бути закручена як у ліву, так і в праву сторону залежно від розташування на ній заряду. Саме завдяки такій спіралеподібній формі та зміні місця концентрації заряду цей електрон легко переходить зі стану частинки в хвилю і навпаки (книга «АллатРа», стор. 172) [2].
…У стані частинки електрон має зовнішній негативний заряд і лівосторонню спіраль, а в стані хвилі — правосторонню спіраль і зовнішній позитивний заряд. І все це перетворення відбувається завдяки езоосмосу (книга «АллатРа», стор. 173) [2].

Якщо уважно придивитися до малюнка 8, то можна виявити такі геометричні закономірності просторового розміщення фантомних частинок По в лівосторонній спіралеподібній структурі:

Умовні центри фантомних частинок По лівосторонньої спіралеподібної структури електрона розташовуються на поверхні сфери (подібно до гранично малої частинки, яка має сферичну форму (парімандалья)).
Умовні центри фантомних частинок По рівномірно розміщуються від одного полюса сфери до протилежного, тобто абсолютна за величиною відстань між езоосмічними мембранами відповідає відстані між фантомними частинками По вздовж центральної осі, що зʼєднує головну й замикальну фантомну частинку (кожна фантомна частинка По перебуває на своєму рівні).
Просторова лівостороння спіраль електрона має змінний радіус.
Кількість витків у лівосторонній спіралі електрона дорівнює 7 (семи).

Для подальшого аналізу лівосторонньої спіралеподібної структури ЕЛЕКТРОНА я вирішив скористатися програмою AutoCAD [3]. За її допомогою намалював спіраль, уздовж якої автоматично розставлялися сфери умовного радіуса (фантомні частинки По). Параметри архімедової спіралі такі:

кількість витків у спіралеподібній структурі електрона завжди залишалася постійною і рівною 7 (семи);
радіус найбільшого витка приймався за одиницю;
висота спіралі змінювалася довільно для того, щоб переглянути результати моделювання.

Зʼясувалося, що при розгляді спіралеподібної структури зверху фантомні частинки По вишиковуються певним чином (рис. 3) ‒ у вигляді знака АллатРа (книга «АллатРа», стор. 474) [2], який також присутній на титульній сторінці доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА».

Спіралеподібна структура електрона в проєкції

Подібна просторова спіралеподібна структура не відповідала повною мірою малюнку 8, наведеному в доповіді [1], але була очевидною її подібність, отже, необхідно було правильно змоделювати спіраль і уточнити просторове положення фантомних частинок По, тоді вони утворюватимуть робочий знак АллатРа. Тому необхідно було проаналізувати все з іншої точки зору.

Робочий знак АллатРа

Робочий знак «АллатРа»: порожнє коло над порожнім півмісяцем ріжками вгору.

Введемо таку відносну величину $Δ"> Δ$ , яка характеризуватиме відношення кількості витків до кількості проміжків між фантомними частинками По в ЕЛЕКТРОНІ.

Таблиця 1

Параметри спіралеподібної структури ЕЛЕКТРОНА

Кількість витків в електроні	7
Кількість проміжків між фантомними частинками По	12
Кількість фантомних частинок По	13
Відносна величина езоосмічного проміжку,	0,5833(3) або $7/12">^{7} /_{12}$

Ця відносна величина $Δ"> Δ$ лежить в основі основоположного процесу підтримання тимчасового існування всього матеріального Всесвіту – ЕЗООСМОСУ.

Відомо, що один повний виток спіралі відповідає куту в 360°. Також очевидно, що умовні центри фантомних частинок По рівномірно розміщені вздовж осі електрона, яка зʼєднує дві полюсні точки, тобто фантомні частинки По займають певні рівні (аналогічно містам, які знаходяться на різних широтах нашої Планети). Оскільки абсолютна відстань між езоосмічними мембранами залишається постійною за всіх мислимих і немислимих умов (стор. 59) [1], то її можна прийняти за одиницю. Семи виткам спіралі електрона відповідають 2520 градусів:

$7*360o=2520o"> 7 * 360^{o} = 2520^{o}$

Тому двогранний кут ( $∡o"> ∡^{o}$ ) між сусідніми умовними центрами фантомних частинок По, розташованими на сусідніх рівнях, визначається за формулою:

$∡o=(Δ)*360o=(7/12)*360o=210o"> ∡^{o} = (Δ) * 360^{o} = (^{7} /_{12}) * 360^{o} = 210^{o}$

Оскільки кут у 210o є зовнішнім, то відповідно внутрішній кут між напрямами на умовні центри сусідніх фантомних частинок По дорівнює: 360о - 210о = 150о

Розглянемо загальний принцип побудови спіралеподібної структури електрона. На верхньому та нижньому полюсі спіралеподібної структури завжди розміщується одна фантомна частинка По (одна головна частинка й одна замикальна), а решта фантомних частинок По нерівномірно розміщені вздовж траєкторії спіралеподібної структури через рівний двогранний кут (210о) і рівний інтервал по висоті (який можна прийняти за одиницю). Таким чином, умовні центри фантомних частинок По розміщуються по поверхні сфери, діаметр якої відповідає кількості проміжків між фантомними частинками По електрона (діаметр сфери дорівнює 12 одиницям).

Для зручності можна скористатися формулами переходу від сферичних координат (широта ( $ϕ"> ϕ$ ) і довгота ( $θ"> θ$ ) умовного центра фантомної частинки По) до декартових просторових координат (x, y, z) [4]. Початок декартової системи координат збігається з геометричним центром сфери (середина осі електрона), на поверхні якої розміщені умовні центри фантомних частинок По. Ця система координат є локальною.

Таблиця 2

Формули переходу до просторових декартових координат умовного центра фантомної частинки По відносно геометричного центра сфери

Координата вздовж осі x	$x=Rcos(ϕ)cos(θ)"> x = R * c o s (ϕ) * c o s (θ)$
Координата вздовж осі y	$y=Rcos(ϕ)sin(θ)"> y = R * c o s (ϕ) * s i n (θ)$
Координата вздовж осі z	$z=Rsin(ϕ)"> z = R s i n (ϕ)$

де R – радіус сфери електрона, що дорівнює 12 одиницям; $θ"> θ$ – довгота умовного центра фантомної частинки По (тобто азимут кожної фантомної частинки По змінюється через кожні 210° проти годинникової стрілки); $ϕ"> ϕ$ – широта фантомної частинки По. Значення широти $ϕ"> ϕ$ умовного центра кожної фантомної частинки По визначається за відомою третьою координатою z, яка відповідає рівню розміщення фантомної частинки По відносно геометричного центра сфери:

$ϕ=arcsin(z/R)"> ϕ = a r c s i n (z / R)$

Далі імпортувалися тривимірні координати умовних центрів у програму AutoCAD [3] і виконувалося подальше моделювання. Нижче наведено схеми просторового розташування фантомних частинок По в електроні.

Схема розміщення фантомних частинок По в спіралеподібній структурі електрона

Рис. 3. Схема розміщення фантомних частинок По в спіралеподібній структурі ЕЛЕКТРОНА

Розміщення фантомних частинок По на поверхні сфери електрона

Рис. 4. Розміщення фантомних частинок По на поверхні сфери ЕЛЕКТРОНА

Необхідно зазначити, що відстань між сусідніми фантомними частинками По вздовж просторової спіралеподібної структури електрона є різною, оскільки змінюється радіус сфери, на поверхні якої знаходиться просторова спіраль. Якщо умовно розтягнути спіраль електрона, то вона виглядатиме таким чином (рис. 5):

Розтягнута спіралеподібна структура ЕЛЕКТРОНА

Рис. 5. Розтягнута спіралеподібна структура ЕЛЕКТРОНА.

Після того як стало відомо просторове положення фантомних частинок По, необхідно було зʼєднати їх між собою і подивитися, що виходить. Найкраще зʼєднання дуг здійснювалося у такому варіанті, наведеному на малюнку нижче:

Варіанти формування робочого знака АллатРа

Рис. 6. Варіанти формування робочого знака АллатРа

Оскільки всі фантомні частинки По електрона перебувають у безперервному спіралеподібному русі, а також сама частинка (електрон) здійснює спіралеподібний рух в езоосмічному просторі, то це схематичне подання знака АллатРа відповідає лише його схематичному статичному стану. На малюнку 6 наведено два варіанти побудови кіл (коло над півмісяцем), але наразі достеменно невідомо, яка саме інтерпретація знака вірна, тому це питання залишається відкритим і спонукає до подальших роздумів. У динамічному ж випадку вигляд знака АллатРа відповідатиме робочому знаку з книги «АллатРа» (с. 473) [2].

ВИСНОВОК: просторове розташування умовних центрів фантомних частинок По в спіралеподібній структурі ЕЛЕКТРОНА відповідає точкам, через які можна провести симетричні дуги та коло, внаслідок чого утворюється малюнок, дуже схожий на робочий знак АллатРа.

Моріс Флеппер

Ключові слова: електрон, елементарна частинка, структура електрона, СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА, фантомна частинка По, спіралеподібна структура, робочий знак АллатРа.

Література:

[1] – Доповідь «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» міжнародної групи вчених Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» за ред. Анастасії Нових, 2015 р. http://allatra-science.org/publication/iskonnaja-fizika-allatra;

[2] – Нових А. «АллатРа», К.: АллатРа, 2013 р. http://schambala.com.ua/book/allatra;

[3] – Сайт офіційного представництва компанії Autodesk – http://autodesk.ru/;

[4] – Бронштейн І. М., Семендяєв К. А. Довідник з математики. Для інженерів і учнів втузів. Видання тринадцяте, виправлене, М.: «Наука», Головна редакція фізико-математичної літератури, 1986, http://publ.lib.ru/ARCHIVES/B/BRONSHTEYN_Il'ya_Nikolaevich/_Bronshteyn_I.N..html

Джерело: https://allatra-science.org/publication/spiralevidnaja-struktura-elektrona

Поділитися:

Натрій-іонні акумулятори (Na-ion): переваги, недоліки, типи хімій та перспективи у 2026 році

Розвінчання міфу про застосування стартерних (автомобільних) акумуляторів в сонячних системах

Кошик

Наші контакти

Надішліть свій номер телефону і ми передзвонимо:

Спіралеподібна структура ЕЛЕКТРОНА згідно зі знаннями СПОКОНВІЧНОЇ ФІЗИКИ АЛЛАТРА

Про нас

Клієнтам

Партнерам