Давні артефакти з фантомних частинок По
У доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» йдеться про досягнуті успіхи вчених ALLATRA SCIENCE у незвичному для сучасної науки явищі – відтворенні будь-якого живого чи неживого обʼєкта в готовому вигляді з елементарних частинок. Мене це дуже зацікавило. Згадавши приказку: «Усе нове – це добре забуте старе», я вирішив пошукати свідчення подібного роду знань в артефактах давніх цивілізацій. Результати мене не просто глибоко вразили, вони докорінно змінили моє розуміння історії розвитку людського суспільства.
В офіційній історії є твердження, яке заучують діти зі шкільної лави: «Людина виділилася зі світу тварин близько 2 млн років тому». Чи так це насправді? І чи була вона твариною? Адже багато давніх артефактів, явно рукотворного походження, датують набагато давнішими епохами. Існують уже тисячі таких свідчень по всій земній кулі. Але якщо це так, то виходить, що людське суспільство розвивалося зовсім не так, як подає нам у своїх гіпотетичних здогадах історія?
Давайте зробимо невеликий екскурс у світ дослідження давніх артефактів, принаймні тих, що доступні на сьогодні громадськості.
Залізна колона в Делі (Кутубова колона, Індія)
Цей артефакт багато дослідників називають одним із див світу. Хоча для майстрів, які її виготовляли, це не було дивом, а звичайними знаннями першооснов будови матерії з фантомних частинок По.
Розмір колони: висота – 7,21 м, діаметр унизу — 0,485 м, угорі — 0,223 м. Офіційно її виготовлення датують V століттям, виходячи з напису, нанесеного на ній на честь царя Чандрагупти II, який помер 413 р. Однак, зважаючи на якість матеріалу, з якого вона виготовлена, можна припустити, що ця колона набагато давніша і була колись частиною якогось комплексу. А ось напис могли нанести саме в V столітті. Приблизний вік цієї колони – 7 млрд років!!! А зважаючи на те, що за різними оцінками вік планети Земля становить 4,5 млрд років, то це означає, що колона позаземного походження…
Про колону склалося багато легенд, що стосуються її виняткової стійкості. Гіди часто розповідають, що для створення цього памʼятника була використана нержавіюча сталь. Однак аналіз, зроблений індійським ученим Чедарі, показує, що ця колона не містить легувальних елементів, які сприяють підвищенню її корозійної стійкості. Офіційні джерела дають такий хімічний склад: залізо – 99,395 %, фосфор - 0,25 %, вуглець - 0,15 %, кремній - 0,05 %, марганець – 0,05 %, нікель – 0,05 %, мідь – 0,03%, азот - 0,02 % і сірка - 0,005 %. Крім того, висновки вчених говорять про те, що колона являє собою цільну, монолітну конструкцію, не схильну до корозії [1-8]. Цей факт довго ставив учених у глухий кут, поки нарешті не виявився один із захисних механізмів колони - плівка з FePO4, що покриває поверхню в місцях, які контактують з повітрям. У нижній частині колони товщина плівки близько 50 мікрон. Ця частина буквально відполірована руками туристів. 1997 року колону оточили міцною огорожею, щоб захистити захисний шар від стирання.
Пізніше виявилася ще одна особливість: там, де захисний шар було пошкоджено подряпинами, починався процес корозії. Але через кілька років усі захисні властивості відновлюються, і подряпина зникає. Вище, куди не дотягувалися люди, шар плівки сягає 500-600 мікрон. Варто зазначити, що за сучасними стандартами металургії надлишок фосфору вважається серйозним недоліком (знижується міцність матеріалу). Однак у випадку з колоною цей факт навпаки перетворився на гідність. На сьогодні захистити метал від окиснення на багато тисяч років, та ще й досягти самовідновлення пошкоджених ділянок не здатна жодна технологія фізики металів.
Як було виготовлено колону? Існують десятки здогадів і теорій, але жодна з них не є правдоподібною. Зважаючи на безліч наукових фактів, досліджень колони, можна сміливо припустити, що її було виготовлено описаним у доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» способом: отримано з елементарних частинок. «Усе в цьому світі складається з елементарних частинок. А коли є знання про те, з чого саме складаються елементарні частинки і як цим керувати, то можна створювати будь-який неживий і живий обʼєкт, копіювати й клонувати його (у тому числі отримувати фенотипово та генетично ідентичні організми), іншими словами, відтворювати в необхідній якості та кількості скільки завгодно разів» [9].
Це не поодинокий випадок свідчення високих технологій далекого минулого. Перелічимо ще деякі:
«Лондонський молоток» (штат Техас, США)
Молоток із заліза з деревʼяною рукояттю, який іноді називають «лондонський артефакт» або «лондонський молоток», був знайдений місцевими мандрівниками в руслі струмка поблизу містечка Лондон, штат Техас, 1936 року. Артефакт виявили при розколюванні пісковика ордовицького періоду (палеозой, близько 500 млн років тому). Історики губляться в здогадах, хто ж його створив в епоху динозаврів? А тим часом дослідники Джон Маккей (1985) [10] і Вальтер Ленг (1983) [11] повідомляли, що молоток був вивчений у лабораторіях Бетелл (Batelle Laboratories) у Колумбусі, штат Огайо, де було встановлено, що корпус складається з 96,6% – заліза, 2,6% – хлору і 0,74% – сірки за вагою. Учені дійшли несподіваного висновку, що такий склад неможливо повторити за допомогою сучасних технологій за існуючого стану атмосфери. Попри свій вік, артефакт не іржавіє, і при нанесенні на нього подряпини під загадковим шаром видно блиск металу.
Залізний кухоль (штат Оклахома, США)
Артефакт було знайдено у вугільній брилі 1912 року. На думку вчених, вугілля, що видобувається в шахтах Оклахоми, налічує 312 мільйонів років. Як видно з малюнка, матеріал, з якого зроблено кухоль, не схильний до корозії. До недавнього часу цей кухоль зберігався в одному з приватних музеїв США, на півдні Міссурі, хоча зі смертю колекціонера слід артефакту загубився… Залишилася фотографія.
Цвях із Кінґуді (Шотландія)
Цвях було знайдено 1844 р. у брилі пісковика в каменоломні Кінґуді, Мілнфілд, Шотландія. Передбачуваний вік – від 360 до 408 мільйонів років. Порода в каменоломнях Кінґуді складається з прошарків твердого каменю і мʼякої глинистої речовини, відомої як тиль, або валунна глина, причому товщина камʼяних пластів коливається від 15 см до 1,8 м. Товщина плити, в якій знайдено цвях, становила 22,5 см. Даних про хімічний склад цвяха знайти не вдалося. Сам артефакт безслідно зник…
Ваза докембрійської епохи (штат Массачусетс, США)
1852 р. під час проведення вибухових робіт серед уламків камʼяних брил було виявлено металеву посудину, яку вибуховою хвилею розірвало навпіл. Це була ваза розмірами: 11,3 см заввишки, 16,5 см в основі та 6,3 см біля горловини, зі стінками завтовшки приблизно 0,3 см. Посудину було виготовлено з металу, за кольором схожого на цинк або якийсь сплав зі значною часткою срібла. Стінки посудини прикрашали шість зображень квітів у вигляді букета, чудово інкрустованих чистим сріблом, а її нижню частину опоясувала, теж інкрустована сріблом, виноградна лоза або вінок. Різьба й інкрустація виконані настільки майстерно, що цей предмет можна віднести до найпрекрасніших творів мистецтва. Викинута вибухом, таємнича й надзвичайно цікава посудина, вмурована в гірську породу, знаходилася на глибині 4,5 м. Саму гірську породу відносять до початку палеозою (докембрійська епоха), коли, за офіційними джерелами, на Землі ледь зароджувалося життя — 600 млн років тому.
Два загадкових Циліндри (Каліфорнія, США)
1993 року під час прокладання тунелю в горах штату Каліфорнія було виявлено два загадкових Циліндри, схожі на так звані «циліндри єгипетських фараонів». Однак за своїми властивостями вони зовсім відрізняються від них. Складаються вони наполовину з платини, наполовину з невідомого металу. Якщо їх нагріти, наприклад, до 50°С, то вони зберігають цю температуру кілька годин, незалежно від температури навколишнього середовища. Потім майже миттєво остигають до температури навколишнього повітря. Якщо через них пропустити електричний струм, то вони змінюють колір зі сріблястого на чорний, а після знову набувають початкового кольору. Безсумнівно, циліндри зберігають у собі й інші таємниці, які ще належить відкрити вченим. Згідно з радіовуглецевим аналізом, вік цих артефактів близько 25 мільйонів років.
Рівень технології виготовлення багатьох знайдених артефактів недосяжний для сучасної науки. Це говорить про те, що в давнину люди володіли досконалішими науковими пізнаннями. Їм були на практиці доступні ті інструменти, які сьогодні відтворюють учені ALLATRA SCIENCE. Примітно, що, як описано в доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА», наукові знання давалися людям у давнину як доповнення до важливіших для кожної людини – духовних знань [9]. Відгадуючи загадки далекого минулого, ми маємо можливість переосмислити шлях подальшого розвитку нашої цивілізації. Адже лише у випадку становлення суспільства на духовно-творчу стезю унікальні наукові знання НАУКИ АЛЛАТРА стануть доступні всім людям на планеті.
Валерій Вершигора
Література:
[1] – Gosta, Wranglen. The "Rustless" iron pillar at Delhi, Corrosion Science, 1970, Vol. 10, p. 761-770;
[2] - Balasubramaniama R., Ramesh Kumar A.V. Characterization of Delhi iron pillar rust by X-ray diffraction, Fourier transform infrared spectroscopy and Mossbauer spectroscopy, Corrosion Science, Vol. 42, 2000, p. 2085-2101;
[3] - Balasubramaniama R. On the corrosion resistance of the Delhi iron pillar, Corrosion Science, Vol. 42, 2000, p. 2103-2109;
[4] - The iron pillar of Delhi // Journal of the Franklin Institute, Vol 156, № 4, 1903, p. 296;
[5] - Kamachi Mudali & Baldev Raj. Insitu corrosion investigations on Delhi iron pillar, Transactions of The Indian Institute of Metals, Vol. 62, Issue 1, Feb. 2009, p. 25-33;
[6] - Sprague de Camp, L. The iron pillar of Delhi, Analog, 1972, № 9 (Vol. XC, Sept. 1972);
[7] - Алєксєєв С. Залізна колона в Делі, Хімія та життя, 1979, № 4, стор. 90-93;
[8] - Кашин В., Колос Чандрагупти - ще одне диво світу, Наука і життя, 2009, № 6, стор. 56-59;
[9] – Доповідь «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» міжнародної групи вчених Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» за ред. Анастасії Нових, 2015, http://allatra-science.org/publication/iskonnaja-fizika-allatra;
[10] - Mackay, John (ed). "Pre-Flood Hammer Update". Creation Ex Nihilo Nov. 1985. Vol. 8, No. 1;
[11] - Lang, Walter. Dec. 1983. "Lab Test Report on Hammer!: Paluxy Progress" Bible-Science Newsletter. Vol. 21. No. 12. p. 1.
Джерело: https://allatra-science.org/publication/drevnie-artefakty-iz-fantomnyh-chastichek-po
