Циклічний ресурс та інші «плюшки» літієвих батарей
Літієві батареї все більше мають попит на ринку резервного живлення в Україні.
Глибше розібратися в особливостях цих акумуляторів в інтерв'ю журналу «Україна Електро» спробував допомогти директор компанії «Пульсар Лімітед» Ілля Пітатєлєв.
– У чому відмінність технології літій-іонних батарей від традиційних нікель-кадмієвих і свинцево-кислотних? Принцип роботи той самий чи зовсім інший?
– Принцип роботи літій-іонних батарей схожий на аналогічний у інших типів акумуляторів, наприклад, нікель-кадмієвих і свинцево-кислотних (СК), хоча є і видимі відмінності. По суті – це те саме хімічне джерело струму, але в якому застосовуються інші матеріали і відбуваються дещо інші процеси, що дають, відповідно, і інші результати, характеристики, можливості.
А ось виробництво літій-іонних батарей в цілому складніше. Тут все технологічніше, присутні в т.ч. і наноматеріали. Тому що, наприклад, залізо-фосфат літію (LiFePO4 ), який використовується як катод, – це спочатку діелектрик, але в процесі його синтезу на нанорівні і покриття нано частинками вуглецю він якраз стає провідником. Вони надають провідність цьому матеріалу і всі його хороші властивості, які він має. Скажімо, при виробництві свинцево-кислотних АБ (акумуляторних батарей) таких матеріалів використовується менше (є, наприклад, такий варіант цього класу АБ, як свинцево-карбонові, — в них також на електроди наносяться частинки вуглецю, що надає батареям додаткові можливості/переваги).
Але повернемося до літієвих. Їх виробництво вимагає високої точності, тут застосовуються такі технології, як автоматичне зважування пластин: кожен електрод (тоненький нанесений шар активної речовини на мідну або алюмінієву фольгу; вага електродів – грами або десятки грамів), автоматично зважує на вагах робот. На присосках бере ці електроди, зважує і сортує з точністю до часток грама, щоб вони були максимально схожими. Кожна батарея збирається з максимально однорідних пластин. Тоді отримуємо найбільш працездатний кінцевий продукт, з максимально довгим терміном служби. Якщо буде розкид в опорі комірок — тоді і термін служби, і продуктивність АБ під питанням.
Ще одна відмінність – наявність схеми управління батареєю – такого собі мікрокомп'ютера, BMS-контролера (BMS – battery management system), який контролює процеси заряду-розряду, температуру, інші параметри. Ця система стоїть на сторожі будь-якої літієвої батареї – будь то в ноутбуці, мобільному диктофоні або електромобілі. Вона не дає батареї можливості перерозрядитися, перезарядитися, запобігає виходу температури АБ за допустимі межі.
Одним словом, літієві батареї – більш технологічний продукт, ніж СК, і їх виробництво технологічно складніше.
– Ви згадали літій-залізо-фосфатні батареї, а які ще типи літієвих батарей бувають?
– Загалом всі літієві батареї поділяються на такі основні типи, як літій-залізо-фосфат (LFP), літій-нікель-кобальт-марганець (NCM), літій-нікель-кобальт-алюміній-оксид (NCA), літій-кобальт (LCO), літій-марганець (LMO) і літій-титанат (LTO). В принципі, це основні типи, які сьогодні застосовуються. У всіх різні плюси і мінуси, свої відмінності.
| Властивості | Свинцево-кислотні | Літієві |
|---|---|---|
| Питома енергоємність, Втг/кг | 40 | 70-300 |
| Об'ємна щільність енергії, Втг/л | 100-110 | >200 |
| Ємність С1 | 60% от С10 | 98% от С10 |
| Максимальний струм заряду | 0,3С | >1C |
| Час повної зарядки, год | >10~12 | 0,5~2 |
| Термін служби при 100% глибині розряду, циклів | 300~800 | 500~10 000 |
| Маса | Вага літієвої батареї становить від 20 до 50% від ваги свинцево-кислотної батареї. | |
| Об'єм | Об'єм літієвої батареї становить до 50% від об'єму свинцево-кислотної батареї | |
– На які параметри слід звертати увагу? Що відрізняє їх один від одного?
– Основних параметрів декілька. Перш за все, це щільність енергії, тобто скільки енергії може накопичити одиниця ваги однієї батарейки. З перерахованих типів NCM і NCA – одні з найбільш енергоємних. У NCA теоретична щільність енергії досягає 300 Втг на 1 кг ваги, у NCM – 280; залізо-фосфат – близько 170 (наприклад, у свинцево-кислотних (Lead Acid), якщо порівнювати, – всього близько 40 Втг/кг). Це теоретична щільність, фактична трохи менше виходить: у тих же NCM практична – близько 200, у залізо-фосфатних – зазвичай 90~120 Втг/кг. І все ж у останніх (LiFePO4) щільність енергії в два-три рази більша, ніж у СК.
У літієвій електрохімічній парі анод – негативний електрод (це графіт на мідній підкладці), а катод – позитивний електрод (це і є наш літій у сполученні з іншими матеріалами, наприклад, літій-залізо-фосфат) – на алюмінієвій підкладці. У процесі заряджання іони літію переходять з катода на графітовий анод — і на ньому утворюється літій-вуглець. А при розряді іони літію переходять назад на позитивний електрод. Весь цей рух відбувається через сепаратор. В інших системах — інші зв'язки з літієм: літій-кобальт, літій-титанат тощо. Це вже питання хімії. Тобто процеси ті самі, тільки беруть участь інші матеріали (єдине, що у літій-титанату, навпаки, графіт розташований на катоді, а з'єднання літію з титаном — на негативному аноді). До речі, літієві батареї часто називають ще літій-іонними. Тепер, напевно, зрозуміло чому.
Напруга у літієвих елементів різного типу теж різна. У літій-залізо-фосфатних, наприклад, — 3,2 В. Зручна напруга в тому плані, що вона дозволяє з чотирьох елементів зібрати аналог 12 В свинцево-кислотної батареї (якщо помножимо 4 на 3,2 В, отримаємо 12,8 В — це якраз стандартна напруга зарядженої 12-вольтової свинцево-кислотної батареї). У інших літієвих напруга інша: наприклад, NCM тип — 3,6~3,7 В, літій-титанат — 2,4 В і т.д.
Циклічний ресурс при 100%-вій глибині розряду у батарей типу NCM — це ті, що, зокрема, використовуються в мобільних телефонах, ноутбуках і електромобілях — близько 1000 циклів. Літій-залізо-фосфатні віддають більше 3000 циклів. Рекордсмен — літій-титанат — 10 тис. циклів 100%-го розряду і навіть більше!
При різних температурах різні елементи також поводяться по-різному. При високих температурах NCM-тип і літій-титанат можуть стабільно працювати не вище 45-50 °C, літій-залізо-фосфат — до 60 °C.
– Іноді це важливо?
– Так, літій при високих температурах добре себе почуває, в цьому його перевага – термін служби не так сильно знижується, як, наприклад, у СК. Особливо у залізо-фосфатних. Їх можна використовувати в спекотних умовах – наприклад, на телекомунікаційних станціях віддаленого типу, в тих локаціях, де немає окремих приміщень з кондиціонуванням – ось там така літієва батарея буде почувати себе набагато краще, ніж будь-який свинець.
Свинцево-кислотна батарея при 60 °C і півроку не проживе. Кожне підвищення понад 25 °C для свинцево-кислотної батареї на кожні наступні 10 градусів зменшує термін її служби вдвічі. Якщо максимальний термін служби СК батареї — 10 років, то при температурі 60 °C — вже буде максимум один рік. Якщо літієва батарея втрачає при підвищенні температури до 60 °C, у перерахунку на циклічний ресурс — близько двох-двох з половиною разів свого ресурсу, то свинцево-кислотні втрачають в 10 разів за терміном служби і, відповідно, стільки ж за циклічним ресурсом (і це в ідеальних умовах, на практиці ж — у таку спеку вони «вмирають» набагато швидше).
– Так само і по холоду є різниця?
– Так, і по холоду. Причому NCM в цьому випадку працює краще, ніж залізо-фосфат, — до мінус 40 градусів. Для електромобілів, якщо в місцевостях їх використання бувають заморозки, це добре. Цій батарейці не так страшно. Заряджатися вона все одно не буде нормально — при мінусі толком нічого не заряджається, літій теж, — але працювати буде при менших температурах краще, менше втратить своєї ємності.
Віддача при мінусових температурах дуже хороша у NCM-батарей. Наприклад, при мінус 20 батарейка віддає до 80% своєї ємності, при 0 — приблизно 92-93% ємності. Для порівняння, при мінус 20 свинцево-кислотна буде мати вже всього близько 30% ємності. Це відмінна і досить значуща особливість літію.
І безпека. Більшість літієвих АБ мають небезпеку загоряння/вибуху. Перші розробки літію взагалі були небезпечні в цьому плані. Найбільш безпечними на сьогоднішній день є літій-залізо-фосфат і літій-титанат. Залізо-фосфатну АБ можна взагалі наскрізь пробити цвяхом – і нічого страшного не станеться ☺.
Тепер застосування. Літій-залізо-фосфат в основному застосовується для резервного, автономного живлення, для відновлюваних джерел енергії, для сонячних електростанцій. Це найпопулярніший тип для стаціонарних систем накопичення електроенергії на даний момент. Також для великого електротранспорту: тролейбусів, автобусів. Наприклад, є марка «Ліотех»: в Сибіру завод виробляє багато батарей для міського транспорту, тролейбусів тощо.
А NCM і NCA-типи – це найбільша щільність енергії. Яка у нас найбільша проблема в електромобілях? Це запас ходу. Ми всунули туди батарею в півтонни, вона займає пів-автомобіля, а їде навіть з NCA-типом (запас, звичайно, різний), ну, нехай там Tesla максимум 500-600 км, Nissan Leaf – 200-300 км, але багато хто – і того менше. Цього недостатньо — боротьба йде за дальність поїздки.
Титанат застосовують для деяких електромобілів, для вуличних сонячних ліхтарів, для автозвуку. Це один з найдорожчих типів літію, тому частіше застосовують ті ж NCM і LiFePO4 . Ми в нашій компанії титанатом не займаємося, так як він значно дорожчий (для наших напрямків діяльності не є оптимальним).
– А в порівнянні з традиційними батареями, наскільки дорожчі літієві в цілому?
– Літій-залізо-фосфат, наприклад, в 2~2,5 рази дорожчий за традиційні свинцево-кислотні AGM/GEL. Але якщо порівняти показники циклічного ресурсу цих батарей, то виходить, що літій-залізо-фосфат значно вигідніше використовувати для циклічних застосувань, ніж свинець, не враховуючи всіх інших його (літію) «плюшок».
– Кілька слів про формфактор: про елементи і батарею в цілому.
– Про типи комірок. Вони можуть бути циліндричними (як пальчикові — з невеликою ємністю); плоскі, пластинчастого типу (такі, як використовуються для мобільних телефонів, power-банків); і призматичні (це вже більше промислового напрямку, вони схожі на банки свинцево-кислотні), у одного елемента таких батарей ємність може досягати 200+ Аг.
Самі батареї теж виробляються в різних форм-факторах. Наприклад, літій-залізо-фосфатні батареї можуть бути в таких «ковбасках», як циліндри, — це рішення для вуличних сонячних ліхтарів. У стовп ліхтаря опускають батарею, закріплюють — це зручно, не потрібні окремі ящики.
Тим часом, використання стандартних ящиків-корпусів, в яких виробляються свинцево-кислотні АБ, популярне і в застосуванні до літію. Напевно, до них дуже звикли за час використання СК батарей ☺. Ті ж стандартні пластикові корпуси наповнюють літієм – виходить батарея з тією ж ємністю, як і свинцево-кислотна, – але літієва.
– Тобто їх можна вставити і в навантажувач?
– Так, можна і в навантажувач, і в мобільну кавоварку – куди завгодно ☺. У всі ті ж призначення. Точно такий же корпус, з такою ж ємністю виходить, хоча, я впевнений, туди більше ємності влізе – розміри ж менші у літієвих батарей. Але роблять ось так, щоб батарея була того ж розміру і тієї ж ємності. А вага у них значно менша: в 2~2,5 рази.
Те, що ми продаємо і завозимо, – це, в основному, батареї стійкового виконання. Зручно розміщувати для автономного та резервного живлення в 19” шафах або будь-яким іншим відповідним способом. Стійкові (rack) літієві блоки легко паралельно з'єднуються між собою, вони йдуть з індивідуальними дисплеями, за допомогою яких можна моніторити параметри батареї.
Важлива особливість літієвих – це розрядна здатність. У свинцево-кислотних є така особливість: чим вище струм розряду, тим менше реальну кількість енергії видає батарея. Це так званий «ефект Пойкерта». Якщо, наприклад, взяти батарею з С10 = 100 Аг, то ця ємність прив'язана до 10-годинного часу розряду. Тобто 100 Аг ми отримаємо, якщо будемо розряджати батарею протягом 10 годин струмом 10 А (при цьому батарея буде розряджена повністю, практично до мінімально допустимої напруги). Якщо ми дамо струм розряду 100 А – це не означає, що батарея пропрацює 1 годину. Максимум, що вона зможе видати – це 40 хвилин. Тобто вона видасть вже не 100 Аг, а приблизно 65. Якщо ми поставимо струм розряду ще вище, кінцева ємність може впасти до 30 Аг і нижче.
Для літієвих – це все практично відсутнє, там згладжена різниця при розряді різними струмами. АБ і при тривалому розряді, і при швидкому видасть практично повну свою ємність, а втрати будуть незначні.
Струми розряду в цілому у високопотужних літієвих можуть досягати десятків С. Високопотужні спеціальні літієві сели (елементи) можуть забезпечити віддачу струму до 20 С, а в імпульсному режимі — до 50 С (!). Тобто значно вище, ніж свинцево-кислотні.
Важливо також, що розряд у літієвих відбувається дуже плавно, різке падіння напруги відбувається лише в самому кінці розряду, в той час як у СК графік розряду більш крутий. Така особливість літію, в принципі, підходить для будь-яких видів підключеного навантаження.
Струм заряду у свинцево-кислотних — максимум 20-30% ємності, вираженої в амперах, а у літієвих є можливість приймати 100% своєї номінальної ємності і навіть вище. Тому час заряду скорочується аж до години і менше — втім, у різних типів по-різному.
– Чи будь-яка літієва батарея зарядиться так?
– Не будь-яка. Тут все залежить від електрохімічного типу (ми про них говорили раніше). А ще є нюанс можливостей BMS-контролера — електронної плати, яка керує літієвою батареєю. У неї свої пропускні можливості по струму.
Якщо літієва батарея, припустимо, готова віддати всі 500% своїх (струм 5 С), то стандартний BMS не дозволить це зробити, тому що він повинен мати можливість забезпечити пропуск таких струмів через себе (так би мовити, «обробити» їх). І якщо ви хочете забезпечити віддачу таких струмів — потрібен відповідний контролер. А чим він потужніший, тим дорожчий. І виходить, що такі рішення, зокрема, для стаціонарних застосувань (ДБЖ тощо) стають значно менш вигідними, ніж використання традиційних СК батарей.
Детальніше про BMS-контролери. Це плати управління. BMS-контролер служить не тільки для цілей безпеки літієвого акумулятора (захист від перезарядження, перерозрядження тощо), але й дозволяє зчитувати необхідну інформацію: напругу кожної комірки, реальну ємність, відсоток заряду, температуру, кількість виконаних циклів розряду-заряду, зберігає історію подій тощо. І ми можемо бачити це як на екрані самої батареї, так і на моніторі комп'ютера, підключившись до неї через кабель, по Bluetooth або віддалено через Інтернет. Тобто батарея — це вже не просто пластикова коробка з виводами, це вже такий собі високотехнологічний батарейний продукт ☺.
Оператор може контролювати стан батарейної кімнати, стежити за позаштатними ситуаціями. У свинцево-кислотних такого немає — там можна тільки додатковими пристроями знімати деякі показники (напруги, струму, внутрішнього опору), передавати це все на головний блок і звідти транслювати на ПК. А тут все простіше — все вже є в базовій комплектації ☺.
Бувають прості батареї зі своїм BMS, а є більш складні — з великою напругою і ємністю. Тоді на всю батарею ще встановлюється додатковий, головний BMS (master BMS), який контролює і коригує роботу всього рішення.
Такі системи, наприклад, застосовуються у великих буферних накопичувачах енергії для промислових сонячних електростанцій і виконані у вигляді комплексних контейнерних рішень (хоча можуть розміщуватися і в відповідних приміщеннях на території електростанції, якщо такі є). У таких рішеннях вже є все, що потрібно, для повноцінної та безпечної роботи: і свої зарядні пристрої, і перетворювачі напруги, системи управління, моніторингу, пожежогасіння, кондиціонування, проводка, системи розподілу електроживлення, комутація тощо.
Зараз це дуже актуальне рішення для сонячної енергетики і в Україні, і в світі в цілому.
– В Україні літієві батареї не виробляють?
– Повного циклу виробництва літієвих батарей в Україні я не знаю. Великовузлове складання з китайських компонентів — це можливо. Але повноцінного виробництва немає. Є ще складання з відпрацьованих елементів електромобілів, але це вже інша тема.
– Виникає питання утилізації літієвих батарей.
– Поки що саме з нашою продукцією таких питань не виникало, бо ми не так давно їх завозимо. Напевно, питання більш актуальне для електромобілістів. Але я знаю, що в утилізацію такі батареї у нас приймають. Питання екологічності їх переробки – вже друге. Але ось, до речі, в Німеччині розроблений і вже застосовується метод безпечної нетермічної утилізації таких акумуляторів, що дозволяє при цьому ще й відновити більшу частину матеріалів АБ для їх повторного використання.
– Ви продаєте продукцію компанії EverExceed, чому ви так вирішили?
– Ми давно з ними працюємо і з 2013 року є ексклюзивним представником EverExceed в Україні. Хороша, перевірена якість, дуже велика варіація батарей під будь-яке призначення і будь-які конфігурації: від батареї для сонячного ліхтаря до комплексного 40-футового контейнера ☺.
– Не бентежить, що це китайське?
– Ні. З 2012 року ми возимо їх, свинцево-кислотні батареї. Відгуки хороші, покупці задоволені. Дуже великі покупці, різні є, дуже відомі. І дуже хорошим рейтингом користуються батареї. У них унікальні можливості по циклічному ресурсу і висока надійність – статистика приємна.
– А хто ще відомий Вам з виробників? З ким би Ви хотіли працювати?
– Зараз літієвих батарей завозять більше, і взагалі в світі їх виробляють більше. Більшість якраз виробляється в Китаї. Є ті, хто декларує інші країни, проте впевненості, що це так, чесно кажучи, у мене немає. Але, ви знаєте, насправді на сьогодні вже практично не важливо, де зроблено. Важливо – як зроблено. Я був у Китаї. На їхній території виробляються практично всі бренди відомих на сьогоднішній день авто, навіть найлюксовіші (BMW, Mercedes-Benz тощо). Те ж саме стосується і іменитих марок техніки, одягу. Але робиться це все за тими ж високими стандартами материнських компаній, як і в інших країнах світу, робиться якісно. Повірте, не відстають від них і компанії власне китайського походження. Ті ж ракети в космос Китай запускає... Так що «Китай – значить погано», мені здається, що це вже абсолютно неактуальний шаблон, застарілий. Звичайно, є і дуже дешеве там, і низької якості – але навіщо ж таке купувати, якщо ви хочете якісний продукт? ☺ А якісне за дуже дешево – такого не буває, принаймні, поки що – в нашому споживчому форматі економіки.
– Якщо говорити про динаміку, то на ринку стало більше літієвих батарей. Два роки тому говорили, що ми ще на підступах до технології... Покупці вже звикли? Ринок сформувався?
– Ринок саме зараз формується. Літієві батареї все більше користуються попитом. Але все одно вони поки що ще дорогі — на сьогоднішній день їх, на жаль, можуть дозволити собі далеко не всі.
Є ще галузі, де кислотні значно вигідніші за літієві. Чому так? Тому що в таких галузях всі переваги літієвих, поки вони дорожчі, — просто не потрібні. Тобто там, де потрібні лише періодичні переходи на роботу від АБ, — в найпопулярнішій галузі, наприклад, джерела безперебійного живлення — там не потрібні всі переваги літієвих, і в першу чергу, високий циклічний ресурс.
І розмір/маса батарей там, найчастіше, ролі не відіграють. А це основні переваги літієвих батарей. У той же час, в сфері ДБЖ зазвичай потрібні високі струми віддачі (розряд батареї на 100% за 3-10 хв.) — і для забезпечення таких струмів літієм потрібні, як ми вже говорили раніше, спеціальні, більш дорогі BMS-контролери, та й самі літієві елементи теж. Тому ситуація не дуже вигідна, оскільки продукція стає досить дорогою, а найголовніших її переваг ви використовувати не можете. Тому люди і купують свинець – це вигідніше ☺.
– Ви можете навести приклад галузі, де літієві батареї замінюють кислотні? Відбувається масова заміна, наприклад?
– Найпопулярніша у нас заміна на літій, це, звичайно ж, сонячна енергетика. У фотовольтаїчних системах гібридного або автономного типу – де розряди-заряди відбуваються регулярно або, принаймні, часто.
Там всі переваги очевидні. Нам потрібен високий циклічний ресурс? Ресурс у літієвих батарей в 6-10 разів вищий, ніж у свинцево-кислотних, а ціна лише в 2~2,5 рази вища. Тобто маємо як мінімум 2,5-кратну вигоду в порівнянні зі свинцем. Причому, крім цього, ми отримуємо ще масу переваг: дистанційний моніторинг, швидкий заряд, відмінну стійкість до станів неповного заряду (PSoC), малий розмір. Швидкий заряд, до речі, дуже важливий для автономних сонячних станцій, де використовується резервний паливний генератор (для тих випадків, коли сонячного освітлення немає або воно недостатнє). Так, для повноцінного заряджання СК батарей (на 100%) необхідно як мінімум 12 годин, а літієвих – 1-2 години. Порівняйте витрати на паливо (і більш часті ТО генератора), необхідне для зарядки генератором тих і інших, і ви зрозумієте, про що я говорю ☺.
– Яка динаміка зараз, що змінилося за рік, за два?
– Якщо людина купила електромобіль, вона вже не дивиться в бік свинцю – поставила собі планку: тільки літій. Жарт, звичайно ☺. Але часто так буває. А в цілому літій – досить «гаряча» тема, людям він все більше цікавий (як свого часу, так, в принципі, ще й зараз – сонячні панелі).
– Є станції зарядки постійним струмом, тобто літієві батареї заряджаються постійним струмом?
– Всі батареї заряджаються постійним струмом. Зарядні пристрої – не що інше, як випрямлячі, що перетворюють змінну напругу і струм в постійні для зарядки АБ. Якщо необхідні до живлення від АБ навантаження працюють на змінному струмі, то для отримання його з батареї використовуються вже зворотні випрямлячам перетворювачі – інвертори.
Так, щодо заряду літієвих батарей – їх необхідно заряджати за дещо іншим алгоритмом, ніж СК. Тобто або потрібні спеціальні ЗУ для літієвих батарей, або ж потрібно правильно налаштувати ЗУ, яке використовувалося для СК (якщо таке можливо). У багатьох моделях сучасних автономних і гібридних інверторів (інвертором в цьому випадку називається комплексний пристрій забезпечення резервного живлення, здатний працювати в парі з сонячними фотопанелями, до складу якого входить, в тому числі, і зарядний пристрій для зарядки АБ) вже передбачена функція (алгоритм) зарядки літієвих батарей. А ось, якщо заряджати їх таким же чином, як свинцево-кислотні, тобто стандартною зарядкою, без підлаштування, це може призвести до різного роду помилок на літієвій АБ: вона буде відключатися, «йти в помилку» і т.д., а також і ЗП, швидше за все, буде «зходити з розуму».
– Як з'явилися типи літієвих батарей: експериментальним шляхом чи теоретично прорахували?
– Я не дослідник, не хімік, напевно, якось випробовували, припускали, перевіряли. У 1991 році вже був виготовлений перший літієвий акумулятор для Sony в Японії. Японець розробив його з додаванням кобальту. Він і два його попередники отримали Нобелівську премію за розробку літієвих батарей. Як ми знаємо, пошук нових версій і варіантів акумуляторів триває. Але знаєте, що хотілося б сказати з цього приводу: ось я згадував про споживацький формат економіки – так ось у такому форматі взаємовідносин розвиток науки і техніки у нас йде насправді вкрай повільно. В першу чергу розвивається військовий сектор (те, що, по суті, вбиває нас, руйнує), ну, а в масах увага людей в основному спрямовується на придбання нових товарів (нова версія iPhone кожні півроку і т.д.) – відповідно і зусилля розробників і дослідників спрямовуються туди ж. А якби замість усього цього вчені спрямували свої зусилля на розробку дійсно корисних, нових, перспективних технологій, здатних принести користь всьому людству в різних сферах, і на це ж спрямувалося і фінансування (замість розробки все нових видів озброєння і «сотих» версій iPhone) – ви уявляєте, який прорив ми б тоді зробили в різних галузях? Мені здається, такі питання, як голод або нестача води в певних регіонах, тоді взагалі у нас не стояли б, а самі ми б уже давно в далекий космос літали і жили б у «золотому тисячолітті»! Не кажучи вже про нові типи акумуляторів (якщо такі тоді б взагалі ще знадобилися ☺).
До речі, це далеко не фантастика, і все це цілком реально сьогодні можна здійснити. Зараз у світі створюється глобальний міжнародний проєкт під назвою «Благотворче суспільство», ініційований самими людьми, які хочуть зміни поточного споживчого формату життя на благотворчий, хочуть жити в кращому світі. У цьому русі бере участь вже понад 180 країн, мільйони людей! Наша компанія також підтримує цей проєкт. Тому запрошуємо всіх, кому цікаво, ознайомитися і – приєднуватися! ☺ Разом ми можемо!
Дякуємо.
Інтерв'ю провели Євген Поліщук та Олександр Поліщук, «Україна-Електро»
Висловлюємо велику подяку за проведене інтерв'ю та надані матеріали журналу «Україна-Електро»» (http://ua-electro.com)
